Ні абортам!

Запитання:
- Що робити, якщо у поліклініці наполегливо пропонують “пройти тест для профілактики вроджених каліцтв”? Навіщо це мені? Чи потрібні такі процедури?

Відповідь:
- Останнім часом т. з. “профілактика” вроджених захворювань поширюється дедалі більше. Ця методика активно рекламується і широко впроваджується багатьма лікарями, часто ці дослідження підносять як обов’язкові, до них примушують. У зв’язку з цим постає природнє запитання, навіщо це потрібно?
Щоб відповісти на нього, дослідимо такі аспекти:
1) Чи припустимо це з моральної точки зору?
2) Чи не шкідливо для здоров’я матері й дитини?

Отже, у чому вона полягає, т. з. “профілактика”?
В ультразвуковому обстеженні плода.
Припустімо, під час “профілактики” виникнуть підозри щодо наявності тих чи інших відхилень у дитини. Що далі? Далі буде запропоновано зробити аборт або, висловлюючись відвертіше, вбити вашу дитину за те, що вона здогадно хвора. У цьому, як правило, й полягає суть “профілактики вроджених каліцтв”.

Слід зазначити, що встановлення будь-якого діагнозу пов’язано з більшою чи меншою похибкою, тобто, під час дослідження високою є вірогідність помилки, проте на аборт направляють негайно, зазвичай без перевірки й уточнення діагнозу.
Займаючись проблемою абортів, ми помітили закономірність: після розмови зі священником жінки, яких направляли на аборт з причини можливих вроджених захворювань плода, відмовлялися робити аборт і практично завжди народжували здорових дітей.
Ми помітили, що встановлення хибних діагнозів вроджених захворювань плода має масовий характер. Виявилося, це не випадкова помилка, а закономірність. Складається враження, що структури, які займаються обстеженням вагітних, зацікавлені зробити якмога більше абортів. Доходить до того, що лікар, глянувши на розпливчасте зображення під час УЗД, часто проголошує: “У дитини хвороба Дауна”. Однак цей діагноз можна встановити лише після хромосомного аналізу тканини, що належить самій дитині!
Ситуації бувають просто абсурдні. Наприклад, до нас звернулася жінка в сльозах, розповіла, що їй зробили планове УЗД і заявили, що необхідно терміново робити аборт, тому що у дівчинки гідроцефалія (голова збільшена в кілька разів, і дитина помре відразу після пологів). Ми переконали маму не робити аборт. “Навіть якщо дитина помре після пологів, - сказали ми, - Ви встигнете охрестити її відразу після народження і отримаєте можливість молитися за неї в Церкві.”
Подолавши страшенний опір, вона наважилася на роди. І народила цілком здорову доньку. У чому ж справа? Виявилося, що у дівчинки ще в утробі виросли дуже довгі коси (таке іноді трапляється) і, вставши дибом у навколоплодній рідині, вони під час ультразвукового дослідження створили враження величезної голови. Такі довгі коси виростають не часто, а ось направлення на аборт при кожному, навіть уявному відхиленні – це масове явище.

Я можу пояснити злочин, що відбувається, таким чином. Як і будь-яка прихована проблема, ця розв’язується за допомогою міркувань, виходячи з давнього латинського прислів’я “qui prodest?”, тобто “кому вигідно?” Відомо, що аборти з соціальних причин, які робили на пізніх строках, тепер заборонено. А саме такі аборти відповідають двом вимогам:
1) здорова дитина;
2) пізній строк.
Ембріони як біологічний матеріал використовуються для постачання органів і тканин для кримінальної фетальної терапії – дуже дорогої процедури омолодження забезпечених людей. Підкреслюю, що для цього потрібен ембріон  людини саме здоровий і саме на пізньому строці вагітності. Після заборони пізніх абортів з соціальних причин кримінальна індустрія стала відчувати нестачу біоматеріалу.

У більшості країн ці методики категорично заборонено. Залишилося зовсім небагато місць, де можна “поправити” своє здоров’я, тому багаті іноземці мусять приїздити до Росії. Таким чином, попит на на малесенькі тіла російських дітей дуже великий, і на вашу ненароджену дитину молох комерційної медицини дивиться як на біологічний матеріал для продажу.

Повернімося тепер до самої процедури “перевірки на вроджені каліцтва”. Після того, як УЗД знаходить патологію вагітності, жінку оглушують словами: “у вас буде виродок”, “вона все одно не буде жити”, “ у неї хвороба Дауна”, “вона ідіот”, “вона вже не житець”. Все це тяжко травмує вагітну, і вона легше піддається навіюванню.  Далі, не вточнюючи діагноз, їй негайно пропонують зробити аборт. Перебуваючи в шоковому стані, у тяжкому потрясінні, вагітна жінка, особливо молода, тим паче, якщо в неї складні стосунки з чоловіком, родичами, а особливо незаміжня, з великою легкістю погоджується на аборт, який кваліфікується вже не як аборт за бажанням, а “за медичними показаннями”. За законом, цей аборт можна зробити на будь-якому строці.  Для того, щоб у такій ситуації витримати тиск з боку лікаря, треба мати велику віру, але навіть дуже глибоко віруюча, релігійна людина важко переносить таку велику психологічну травму. Ще вразливіша психіка вагітної жінки, така “психічна атака” сама по собі може призвести до небажаних наслідків.

Тому тут рецепт дуже простий: необхідно відразу відмовлятися від участі в процедурі дослідження плода на вроджені захворювання.  Ніхто не має права змусити вас до цього.

Якщо через відмову від обстеження на вас чинитимуть тиск у вигляді погроз, відмови підписати які-небудь документи, не впадайте у відчай, звертайтеся до тих, хто може вас морально підтримати. У вас, швидше за все, дитина здорова.

А якщо вже говорити про вроджені захворювання, то ми маємо пам’ятати, що вбивство пацієнта – не найкращий спосіб лікування. Медицина, яка вважає за можливе вбивати пацієнтів, щоб вони не хворіли, не медицина, і навіть не ветеринарія… Такий підхід зводить нас до рівня нацистських лікарів, які проводили експерименти над людьми, як над жабами. Смерть безсловесної жаби, загиблої від руки студента-медика, можна хоч чимось виправдати, а вбивство ненародженої дитини, нехай навіть хворої, нічим виправданим бути не може!

Цей бік медичної етики має величезне духовне значення. По-перше, люди дуже хворі й не дуже хворі (інваліди та просто люди з послабленим здоров’ям) у суспільстві є завжди. Навіть фізичні каліки не оскверняють суспільство.  Оскверняють суспільство каліки моральні, які вважають припустимим вбити невинну людину, невинне дитя. Причому, людина, обділена здоров’ям, часто буває обдарована Богом чимось іншим, і в історії таких прикладів багато. По-друге, навіть якщо хвора дитина помре після народження, то помре вона хрещеною. Цей факт має величезне значення! Якщо розширити наш погляд до рамок вічності, то виявиться, що життя кожної людини має свій сенс незалежно від того, цінне воно в наших очах чи ні.

Повернімося до тесту “для профілактики вроджених каліцтв”. Припустімо, ви погодилися його пройти, тобто зробили додаткове УЗД і погодилися на пункцію з метою взяття навколоплодної рідини. Що за цим стоїть? В Америці, наприклад, Правління по контролю за продуктами і ліками США, вважає недоведеною цілковиту безпеку УЗД для плода, особливо на ранніх строках вагітності. У спеціальній літературі є вказівки на потенційну небезпеку цього методу.

Пункція плодного міхуря теж може мати ускладнення. Звісно, лікарі можуть сказати про невелику вірогідність ускладнень, але майте на увазі, що якщо це станеться, то для вашої дитини вірогідність дорівнюватиме 100%. І ніхто за це не відповідатиме. Крім того, сама вірогідність вроджених каліцтв невелика.

Зверніть увагу, що ця прцедура перевірки, пов’язана з реальним ризиком, пропонується практично здоровим жінкам в розрахунку на виявлення мізерно малого відсотку вроджених захворювань. Однак сама процедура реально може зашкодити плоду – вашому, швидше за все, здоровому малюкові!

Поміркуйте, адже навіть перед тим, як покарати злочинця, тим паче засудити його до смертної кари (на що нині існує мораторій), його злочинність має бути доведена: суд, слідство, багаторазово перевіряють абсолютну, стовідсоткову доведеність його провини. Навіть після винесення вироку у засудженого є можливість оскаржити його, а раптом суд чи слідство помилилися? Якщо ж у суда немає вагомих доказів, то навіть злочинця звільнюють, адже ліпше сто разів виправдати винного, ніж один раз засудити невинного. Проте коли мова заходить про ненароджену беззахисну дитину, її провина (вірогідність захворювання) вважається наперед доведеною, попри те, що лікарі часто помиляються.

Нумо поміркуймо, можливо, справа не в тому, що дитина хвора? Може, в тому лишень, що у нас не вистачає любові, щоб відстояти своїх дітей?

Священник Максим Обухов

PS. Коли ми виношували шосту дитину в 2005 році, моя дружина, Дар’я, перехворіла на краснуху. Поміркувавши, ми вирішили нічого не казати лікарям, інакше  нам не уникнути пресингу. І ось, народилася Таня, цілковито здорова дівчинка.
Джерело: www.noabort.net (переклад Галина)